Аналогова обчислювальна техніка. <br/> Георгій Євгенович Пухов. | Історія ІТ в Україні

Аналогова обчислювальна техніка.
Георгій Євгенович Пухов.

У 1959 р. колектив Обчислювального центру АН УРСР поповнився відділом математичного моделювання. Його керівником став талановитий 43-літній учений професор Георгій Євгенович Пухов. Раніше він працював (з 1957 р.) завідувачем кафедри теоретичної і загальної електротехніки Київського інституту цивільної авіації і залишився на цій посаді за сумісництвом. Г.Є.Пухов зумів зібрати у відділ своїх кращих учнів – колишніх студентів і співробітників кафедри й розгорнув великі та глибокі дослідження в галузі аналогової і квазіаналогової техніки спочатку в Обчислювальному центрі, а потім в Інституті кібернетики АН УРСР, створивши наукову школу. Усього через рік відділ розробив спеціалізовану машину "ЭМСС-7" для розрахунку різних будівельних конструкцій (Є.А.Проскурін та ін.), потім машину "ЭМСС-7М" (В.В.Васильєв та ін.), "ЭМСС-8 Альфа" (А.Є.Степанов та ін.). Пізніше були створені машини: "Итератор" для розв'язання систем лінійних диференціальних рівнянь з лінійними граничними умовами (Г.І.Грездов та ін.); "Аркус" – для розв'язання лінійних і нелінійних диференціальних рівнянь з лінійними і нелінійними крайовими умовами (Г.І.Грездов); "Оптимум-2" для розв'язання транспортної задачі лінійного програмування (В.В.Васильєв); "Асор-1" для розв'язання задач сіткового планування (В.В.Васильєв та ін.); "УСМ-1" для розв'язання диференціальних рівнянь у частинних похідних еліптичного і параболічного типу (Г.Є.Пухов та ін.).

Усі машини, розроблені у відділі Г.Є.Пухова, випускалися малими серіями на заводах України.

У 1961 р. Г.Є.Пухова обрали членом-кореспондентом АН УРСР. У 1966 р. Георгія Євгеновича було призначено першим заступником директора Інституту кібернетики АН УРСР. У цей час з ініціативи В.М.Глушкова численні відділи Інституту було згруповано в чотири відділення – теоретичної й економічної кібернетики, кібернетичної техніки, технічної кібернетики, медичної і біологічної кібернетики, а також обчислювальний центр. Відділення мали велику самостійність. Ними керували провідні вчені: О.О.Бакаєв, Г.Є.Пухов, О.І.Кухтенко, М.М.Амосов. Це давало змогу В.М.Глушкову майже не втручатися в роботу відділень, приділяючи основний час на рішення дуже важливих задач зі зв'язку Інституту з керівними органами країни, підключення Інституту до постанов уряду, що забезпечувало подальший розвиток матеріальної, науково-технічної і кадрової бази Інституту.

Г.Є.Пухову було доручено керівництво відділенням кібернетичної техніки Інституту. Своїм заступником він призначив Б.М.Малиновського і дав йому доручення координувати роботу технічних відділів: керуючих машин (Б.М.Малиновського), арифметичних і запам'ятовуючих пристроїв обчислювальних машин (Г.О.Михайлова), теорії цифрових обчислювальних машин (З.Л.Рабіновича), фізичних і технологічних основ цифрових обчислювальних машин (В.П.Деркача), перетворювачів форми інформації (А.І.Кондалєва), передачі інформації (A.M.Лучука), теорії і розрахунку електромагнітних пристроїв (О.В.Тозоні), медичної кібернетичної техніки (Л.С.Алєєва).

Між "цифровиками" і "аналоговиками" йшло негласне (але добре!) змагання. Пік успіхів колективу відділу Г.Є.Пухова припав на 60-ті роки. Творчий внесок самого Г.Є.Пухова важко переоцінити. Але стрімкий розвиток цифрової техніки призвів, практично, до згортання досліджень в галузі аналогової і квазіаналогової техніки. У 1971 р. Г.Є.Пухов разом зі своїм відділом перейшов з Інституту кібернетики АН УРСР до Інституту електродинаміки АН УРСР. Пізніше він створив Інститут проблем моделювання в енергетиці АН УРСР.

У 1971 р., після переходу Г.Є.Пухова до іншого інституту, керівником відділення кібернетичної техніки став Б.М.Малиновський (на громадських засадах), залишаючись завідувачем відділу керуючих машин.

Автор: Малиновський Б.М.