Г.О.Михайлов "Коли комп'ютери були великими" | Історія ІТ в Україні

Г.О.Михайлов "Коли комп'ютери були великими"

12 травня 2013 пiшов з життя ветеран Iнституту кiбернетики iм.В.М. Глушкова професор, доктор технiчних наук, вiдомий фахiвець в галузi обчислювальної технiки, Лауреат премiї iменi С.О.Лебедєва Геннадiй Олександрович Михайлов- творець першої в Радянському Союзi ЕОМ послiдовної дiї "ЦЭМ-1",, брав участь у створеннi першої серiйної Керуючої машини широкого призначення "Днепр". Пiд його керiвництвом був розроблений перший в Українi цифровий iнтерполятор для системи "Авангард" (Миколаївський суднобудiвний завод iм. 61 Комунара).

ПОДВИГ МОЛОДОСТI.
НАРИС ПРО ГЕННАДIЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА МИХАЙЛОВА

Мало хто знає, що в листопадi 1953 р., тобто через пiврiччя пiсля завершення налагодження "БЭСМ", в Iнститутi атомної енергiї в Москвi була введена в дiю i протягом семи рокiв успiшно експлуатувалася перша в країнi ЕОМ послiдовної дiї "ЦЭМ-1". Рiшення про її розробку сформувалося майже випадково. Академiку Сергiю Львовичу Соболєву, найкрупнiшому математику (у ту пору заступнику I.В. Курчатова), потрапив у руки американський журнал з описом ЕОМ "ЭНИАК". Йшов 1950 р. Iмовiрно, йому було дещо вiдомо про розробки вiтчизняних ЕОМ "Стрела" i "БЭСМ", що почалися в той час. Учений передав журнал керiвнику вимiрювальної лабораторiї iнституту Н.А. Явлiнському. Пiсля чого журнал опинився в руках молодого iнженера, який три роки тому закiнчив Iванiвський енергетичний iнститут, Геннадiя Олександровича Михайлова. Серед убогих закордонних публiкацiй вiн розшукав ще двi чи три статтi в англiйських журналах про машину "ЭДСАК", побудовану в Кембрiджському унiверситетi. Однак у них приводилися лише блок-схема i паспортнi данi машини.

Двiйкова система числення в тi часи теж була одкровенням, не говорячи вже про програмування. Не було i лiтератури по чисельних методах рiшення задач. Були ще однi труднощi: бригада, що проектувала та монтувала, а потiм налагоджувала машину, включаючи Михайлова, складалася... з чотирьох чоловiк - двох iнженерiв i двох технiкiв. У практицi створення перших ЕОМ такого не було!

Так само як усi схеми перших ЕОМ ("МЭСМ" i "БЭСМ") були розробленi самим С.О.Лебедєвим, так i схеми "ЦЭМ-1" були складенi Михайловим. Iнший варiант у тих умовах "не проходив".

У "ЦЭМ-1" вiдразу ж була задiяна оперативна пам'ять на 128 двiйкових 31-розрядних чисел на ртутних лiнiях затримки по 16 чисел у кожнiй, з послiдовною вибiркою на частотi 512 кбiт/с. Ємнiсть пам'ятi пiзнiше була доведена до 496 чисел i додано зовнiшнiй ЗП - 4096 чисел на магнiтному барабанi. Введення i виведення даних були органiзованi на основi телеграфного апарату СТ-35, цифродрук на телеграфнiй стрiчцi дублювався на 5-дорожечнiй перфострiчцi; введення даних - з такої ж перфострiчки через фотозчитуючий пристрiй на пристойнiй швидкостi. За режимами в основних блоках машини можна було спостерiгати на осцилографi-монiторi - прообразi сучасних дисплеїв. Середня швидкiсть виконання операцiй додавання i вiднiмання 495 операцiй за секунду, множення i дiлення - 232. У машинi було задiяне близько 1900 радiоламп, що споживали близько 14 квт. Розмiщалася вона в шести металевих стiйках-шафах розмiрами порядку 80x180x40 см кожний. Усупереч побоюванням "ЦЭМ-1" працювала цiлком надiйно. Основне занепокоєння доставляли ртутнi трубки - при довжинi 1000 мм i дiаметрi кварцового акустичного випромiнювача 18 мм потрiбно було постiйно стежити i за гострою спрямованiстю ультразвукового променя, i за рiвнем вiдображень вiд прийомного кварцу. А таких трубок було тридцять двi. Щотижнева профiлактика забезпечувала досить надiйну експлуатацiю.

Можна з повним правом затверджувати, що, незважаючи на ряд публiкацiй у закордонних журналах, розробка ЕОМ у тi роки залишалася самостiйною, оригiнальною, заснованою на здогадах i винахiдливостi. "ЦЭМ-1" багато в чому вiдрiзнялася вiд "ЭДСАК": по-iншому було реалiзоване множення (з округленням), введена операцiя дiлення (без вiдновлення залишку), одноадресна система команд замiнена двохадресною. Це, до речi, було зроблено за пропозицiєю С.О.Лебедєва вже в перiод налагодження машини - довелося переробити частину монтажу. Зовсiм оригiнальною виявилася система модифiкацiї команд за допомогою "ознак" - вона дуже сприяла стиску програм, що при обмеженiй оперативнiй пам'ятi мало величезне значення.

Одну з перших програм склав С.Л.Соболєв - iнтегрування диференцiальних рiвнянь методом Рунге-Кутта - для отримання навичок програмування. Г.О.Михайловим був розроблений набiр програм введення - виведення, дiагностики, а також "споживчi" програми для обчислення iнтегралiв, рiшення систем рiвнянь, обернення матриць та iн.

Далеко не вiдразу "ЦЭМ-1" одержала визнання навiть у рiдних стiнах. Керiвник одного з вiддiлень iнституту - академiк Лев Андрiйович Арцимович, талановитий фiзик, експериментатор i теоретик, прекрасно володiючи аналiтичним математичним апаратом, цiлком мiг дозволити собi скептичне ставлення до таких новацiй. Але прийшов час, коли i вiн переконався в корисностi i силi ЕОМ: наприкiнцi 1954 р. Г.О.Михайлов запрограмував i вирiшив рiвняння, складене С.М.Осовцом (з команди теоретикiв М.А.Леонтовича), що описує процес стиску плазменного шнура в експериментах по керованому термоядерному синтезу. Арцимович спочатку забракував результат - прискорене стискання з накладеними на нього коливаннями, однак пiсля трьох-чотирьох днiв теоретичного аналiзу прийшов до такого ж результату, а ще тиждень потому з архiвiв були витягнутi осцилограми, вiдкинутi ранiше як брак експерименту, що пiдтверджують цей несподiваний ефект.

Пiзнiше на "ЦЭМ-1" була виконана чимала кiлькiсть розрахункiв по режимах атомних реакторiв, розрахунку дозиметрiв та iн. З машиною ознайомилися С.О.Лебедєв, А.А.Ляпунов, М.Д.Мiллiонщиков та iн. Вони дали машинi високу оцiнку.

У 1959 р. Г.О.Михайлов переїхав до Києва, став керiвником вiддiлу в Обчислювальному центрi АН України (нинi Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України).

У I960 р. вiн опублiкував курс лекцiй, прочитаний їм у 1958-1960 р. для слухачiв Всесоюзного заочного енергетичного iнституту (Москва). Книга вийшла в друкарнi Московського енергетичного iнституту за назвою "Арифметичнi основи автоматичних цифрових машин i елементи програмування". Книга користувалася великою популярнiстю i стала однiєї з перших вiтчизняних видань з основ обчислювальної технiки. У Київ Г.О.Михайлов переїхав не один, разом з ним перевезли ЕОМ "ЦЭМ-1". Вона була встановлена i налагоджена в Обчислювальному центрi АН УРСР. Використання в машинi ртутних трубок ускладнювало її експлуатацiю. "ЦЭМ-1" передали в одну з Київських органiзацiй. Слiди її загубилися. Г.О.Михайлов багато потрудився в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України. Захистив кандидатську, потiм докторську дисертацiї. Брав участь у розробцi арифметичного пристрою КМШП "Днепр". Пiд його керiвництвом у дуже короткий термiн був розроблений перший в Українi цифровий iнтерполятор для системи "Авангард" (Миколаївський суднобудiвний завод iменi 61-го Комунара). Став вiдомим в Українi фахiвцем в областi арифметико-логiчних i запам'ятовуючих пристроїв i багато зробив у цiй областi.

I все-таки найвидатнiша i пам'ятна подiя в життi Г.О.Михайлова, що здiйснилася на зорi зародження цифрової обчислювальної технiки - створення першої в Радянському Союзi й у континентальнiй Європi ЕОМ послiдовної дiї "ЦЭМ-1". Це був воiстину подвиг молодого iнженера Геннадiя Олександровича Михайлова.

автор Борис Малиновський

Виступ Г.О.Михайлова на симпозіумі "Computers in Europe. Past, Present and Future", October 5-9, Kyiv, 1998 - "Коли комп'ютери були великими" http://www.icfcst.kiev.ua/Symposium/Proceedings/Michajlov.doc