Щукарьов Олександр Миколайович | Історія ІТ в Україні
Schukarev

Щукарьов Олександр Миколайович

Професор Олександр Миколайович Щукарьов до недавніх пір був відомий як талановитий хімік і один із засновників термохімії. Але тепер це ім'я згадується і в сучасних підручниках з історії ІТ, адже Щукарьов повторив і вдосконалив "логічне піаніно" Джевонса і створив «Машину логічного мислення». На початку XX століття він одним з перших в Росії почав займатися проблемою механізації логічного мислення.

Олександр Миколайович Щукарьов народився в листопаді 1864 року в Москві в сім'ї дрібного службовця. У 1885 році він закінчив середню школу. Вже тоді у нього проявилися здібності до математики і фізики. У тому ж році він вступив до Московського університету на відділення природничих наук фізико-математичного факультету.

У 1893 році Щукарьов став лаборантом в одній з перших термохімічних лабораторій професора Володимира Федоровича Лунгіна, де протягом сімнадцяти років проводив свої дослідження. Три роки потому, в 1896 році він робить своє перше видатне відкриття - рівняння кінетики розчинення кристалів, пізніше назване його ім'ям.

У 1906 році Щукарьов захистив магістерську дисертацію на тему «Дослідження внутрішньої енергії газоподібних і рідких тіл», після чого отримав посаду приват-доцента в Московському університеті. Чотири роки потому він вже захищає докторську дисертацію під назвою «Властивості розчинів при критичній температурі зсуву».

Наукові інтереси Щукарьова були дуже різноманітні: окрім хімії, його цікавили такі питання, як логіка і методологія науки, проблема механізації формалізованих сторін мислення.

У 1909 році Щукарьов удосконалює логарифмічну лінійку, яка в ті часи була основним математичним інструментом для переважної більшості наукових і технічних розрахунків. Він сконструював логарифмічний рахунковий циліндр зі спіральною шкалою, застосувавши новий матеріал - целулоїд, що спростило користування приладом.

У 1910 році Щукарьова обрали екстраординарним професором по кафедрі загальної хімії Вищого гірського училища в Катеринославі (Дніпропетровськ). Там вчений виявив і описав явище хімічної поляризації і магніто-хімічний ефект, вивченням якого займався і в наступні роки. Ці роботи є одними з перших робіт - попередників електронної теорії магнітно-хімічних явищ.

У вересні 1911 року Щукарьова обрали професором кафедри загальної та неорганічної хімії Харківського технологічного інституту (ХТІ), після чого вчений з родиною перебрався до Харкова. Професорська діяльність почалася на кафедрі загальної хімії, де Щукарьов читав курс неорганічної хімії та спецкурс з фізичної хімії.

У квітні 1914 року Щукарьов на прохання Московського Політехнічного музею виступив з лекцією «Пізнання і мислення». Лекція супроводжувалася демонстрацією “Машини логічного мислення", здатної механічно здійснювати прості логічні висновки на основі початкових змістових посилань. Щукарьов удосконалив створену англійським математиком Вільямом Стенлі Джевонсом машину, яка називалася «логічне піаніно» і була представлена ще в 1870 році. Апарат мав дещо менші розміри, був зроблений повністю з металу і позбавлений конструктивних дефектів, що були в машині Джевонса. До машини вчений приєднав особливий світловий екран, на якому кінцевий результат з'являвся не в умовно-буквенному вигляді, як на машині Джевонса, а у звичайній словесній формі, що, звичайно, посилювало враження глядачів від машини.

У 1925 році в ленінградському науково-популярному журналі «Вестник знания» з'явилася невелика, але програмно важлива стаття «Механізація мислення» О.М. Щукарьова про проблему механізації формалізованих сторін мислення, що збільшило популярність робіт О.М. Щукарьова.

У 1926 році в Харківському технологічному інституті (ХТІ) Щукарьов сформував і очолив кафедру фізичної хімії. Пропрацювавши в ХТІ 20 років, в 1931 році він пішов у відставку, проте продовжував консультувати багато науково-дослідних інститутів: Інститут прикладної хімії, Палату мір та терезів, Інститут вогнетривів, Інститут експериментальної медицини.

У 1935 році Щукарьов знову був запрошений на кафедру фізичної хімії для керівництва дослідницькими роботами і для читання аспірантам курсу хімічної термодинаміки. Проте вже в листопаді 1935 року Щукарьов серйозно захворів, і в квітні 1936 року помер.

За спогадами його колег, Олександр Миколайович був типовим професором дореволюціонноі? закваски, навіть у важкі післяреволюційні роки на публічні лекції приходив виключно в сюртуку, жив лише наукою і «ніби не звертав уваги на дійсність, що його оточувала». Він завжди залишався вірним ідеалам науки, ніколи не йшов на компроміс з новомодними радянськими вченими-марксистами. За свою позицію він піддавався публічному цькуванню в радянських газетах, але його наукові заслуги були такі великі, що його не посміли чіпати. Щукарьов не був репресований і закінчив життя шановним і почесним вченим.

У своєму науковому заповіті Олександр Миколайович так описав свою позицію: «Що стосується ставлення до політики, то я ніколи, ні до революції, ні після неї політичною діяльністю не займався і не прагнув до неї, оскільки завчасно прийняв як тезу, що «там де починається боротьба, там закінчується творчість», я ж цікавився переважно останнім».

Філософські та «кібернетичні» роботи Щукарьова не знайшли розуміння у сучасників і були незаслужено забуті. Деякі його винаходи, в тому числі «Машина логічного мислення», були представлені суспільству відносно недавно.

Щукарьов багато чого зробив для сучасної науки. Він заснував разом з професором Лугиніним сучасну термохімію, а винайдені Щукарьовим пристрої та методи розрахунків застосовуються до цих пір. Він також виявив струм поляризації при протіканні хімічної реакції та магніто-хімічний ефект в електрохімії, а також вплив деформації кристалічної решітки металів та вплив ультрафіолетового й рентгенівського опромінення на електродний потенціал металів. Саме Щукарьову належить виведення іменного рівняння кінетики розчинення кристалів, яке стало класичним і наводиться в сучасних підручниках фізичної хімії та широко застосовується в дослідженнях. Він також створив одну з перших у світі електричних логічних машин, так звану «Машину логічного мислення» Щукарьова, з демонстрацією  логічних висновків безпосередньо на екрані, що було прообразом сучасного дисплея. Його ідея філософського структуралізму, описана в роботі «Нариси філософії природознавства», головним у якій є припущення про впорядкованість світу, була однією з перших в філософії науки.