Пам'яті академіка Володимира Ілліча Скуріхіна (1926-2014) | Історія ІТ в Україні

Пам'яті академіка Володимира Ілліча Скуріхіна (1926-2014)

17 квітня 2016 року 90 років від дня народження Володимира Ілліча Скуріхіна. Академік НАН України, лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки України Володимир Ілліч Скуріхін - відомий вчений в області системотехніки та теорії систем, один з піонерів створення автоматизованих систем управління, систем автоматизованого проектування, систем автоматизації промислового експерименту. Його внесок у становлення і розвиток Кібернетичного центру НАН України величезний.

Володимир Ілліч Скуріхін народився 17 квітня 1926 року в м. Вятка Російської Федерації. Закінчивши з відзнакою в 1947 р. Іванівський енергетичний інститут, отримав кваліфікацію інженер-електрик за фахом «електрообладнання промислових підприємств». У студентські роки Володимир Ілліч отримав дві перші урядові нагороди - Похвальний лист Народного комісаріату електростанцій СРСР (1943 р.) і медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1945 р.). Протягом наступних десяти років працював в Іванівському енергетичному інституті, де досконало засвоїв теорію автоматичного управління, пройшовши шлях від лаборанта до кандидата технічних наук, старшого викладача.

У 1958 р. Володимир Ілліч був прийнятий за конкурсом на посаду старшого наукового співробітника відділу спецмашин Обчислювального центру АН УРСР (з 1962 р. Інститут кібернетики), де обіймав посади вченого секретаря (з 1959 р.), завідувача відділом (з 1961 р.). У цей час він активно брав участь в роботах по застосуванню машин «Днепр» для автоматизації проектування і розкрою деталей корпусу судна на Миколаївському суднобудівному заводі ім. 61 комунара і зіграв відчутну роль в створенні системи. В результаті були розроблені і впроваджені ефективні автоматизовані системи проектування «Авангард» і «Контур». Подальший розвиток ці інтегровані системи отримали в автоматизованому проектуванні корпусів підводних човнів (система «Креслення», 1968-1978 рр.) і в багаторівневому програмно-технічному комплексі дослідного проектування надводних і підводних кораблів, який було відзначено Державною премією СРСР. Надалі цей досвід був використаний при створенні системи автоматизованого проектування об'єктів енергетичного машинобудування («Каштан»), паротурбінних установок АЕС та ін.

У 1965-1967 рр. В.І.Скуріхін відіграв провідну роль у створенні першої в нашій країні автоматизованої системи управління підприємством (АСУП) «Львів» на Львівському заводі «Електрон». Завдяки колосальній працездатності Володимира Ілліча, його вмінню організувати і довести до кінця розпочату справу, за два роки була створена система, подібних до якої в той час ще ніде не було і в якій був реалізований ряд принципово нових технічних і планово-економічних рішень. Його внесок був відзначений медаллю «За трудову доблесть» (1967 р.).

Величезна робота була пророблена В.І.Скуріхіним і співробітниками його відділу при створенні систем автоматизації обробки експериментальних даних: обробки даних натурних гідродинамічних випробувань суден («Швидкість» та «геліографа»), систем випробувань створюваних літаків («Темп», «Віраж»). У кожній з них був зроблений новий крок, який ставив напрямок розвитку інформаційних технологій. У 1970 р. Володимир Ілліч став лауреатом Державної премії Української РСР.

Накопичений досвід в створенні згаданих кібернетичних систем дозволив В.І. Скуріхіну обгрунтувати в докторській дисертації наукові основи побудови та розробки комплексних автоматизованих систем управління єдиним життєвим циклом автоматизованого проектування, технологічної підготовки виробництва, управління виробництвом і випробувань готової продукції. У 1970 р. В.І.Скуріхін захистив в Інституті кібернетики АН УРСР дисертацію «Принципи організації та дослідження деяких класів автоматизованих систем управління і обробки даних» і отримав ступінь доктора технічних наук. У 1971 р. призначений першим заступником директора з науки. У 1972 р. йому присвоєно звання професора за фахом «технічна кібернетика». У тому ж році обраний членом - кореспондентом, а в 1978 р. - дійсним членом АН УРСР.

Головні наукові інтереси В.І. Скуріхіна в наступні роки - розробка, створення і застосування засобів обчислювальної техніки для автоматизації різних процесів, інформаційні технології і їх інтеграція. Академік Скуріхін брав участь в організації підготовки та в забезпеченні управління польотом в рамках програми «Союз-Аполлон» в складі Центру управління польотами.

Роботи В.І.Скуріхіна відзначені багатьма урядовими нагородами: заслужений діяч науки, лауреат державних та іменних премій (академіка С.О.Лебедєва і академіка В.М.Глушкова).

Академік Скуріхін - один з перших дослідників, який висунув ідею управління об'єктом на основі зворотної моделі. Останні результати досліджень в цьому напрямку, орієнтовані на управління в умовах невизначеності, були представлені на кількох Всесвітніх конгресах, конференціях, симпозіумах Міжнародної федерації з автоматичного управління (IFAC).

В.І.Скуріхін - член редколегії міжнародного наукового журналу «Управляющие системы и машины» (УСиМ) з дня заснування в 1972 р. З 1982 по 1998 рр. - головний редактор, а з 1999 р. - перший заступник. «УСиМ» - одне з його улюблених дітищ, якому дуже став у нагоді досвід його наукової, педагогічної та інженерної діяльності. Роботу в редакції Володимир Ілліч поєднував з керівництвом відділом і з обов'язками заступника директора Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем.

В.І.Скуріхін підготував понад 40 кандидатів і семи докторів наук. Він зумів прищепити своїм учням і співробітникам любов до науки і наукової діяльності, виховував висококваліфікованих фахівців, які гідно прийняли естафету наукової школи В.І.Скуріхіна не тільки в Україні, а й за її межами.

В.І.Скуріхін - автор понад 250 наукових робіт, в тому числі 12 монографій і чотирьох навчальних посібників, понад 30 авторських свідоцтв. Фундаментальні праці В.І.Скуріхіна активно розвиваються школою, яку він створив.

Всі, кому пощастило зустрітися з ним на життєвому шляху, відчути його увагу, участь, дружню підтримку назавжди збережуть світлу пам'ять про цю розумну, доброзичливу, благородну людину.