НВО «Електронмаш»: місце випуску перших ЕОМ | Історія ІТ в Україні

НВО «Електронмаш»: місце випуску перших ЕОМ

В 1965 році в Києві відкрився Київський завод обчислювальних та керувальних машин (ОКМ). За сім років його перетворено на Науково-виробниче підприємство «Електронмаш», яке невдовзі стало одним із лідерів виробництва засобів обчислювальної та керувальної  техніки в Радянському Союзі.

EVM_Elektronmash

Біографії:

Sergeev
Сергеєв Володимир Григорович

На початку 60-х рр. стався виробничий бум обчислювальної техніки. На теренах Радянського Союзу створювалися спеціалізовані науково-дослідні й конструкторські організації та підприємства, а Київ став одним із тих міст, де конструювання та впровадження обчислювальної техніки відбувалося найбільш успішно та стрімко. Саме тому дуже швидко постало питання щодо створення київського заводу, який був би спроможний у максимально стислі терміни опанувати випуск якісних обчислювальних машин, в котрих мали потребу численні підприємства.

Потреба в заводі виникла тоді, коли з’ясувалося, що нема де налагодити серійний випуск першої керувальної машини широкого призначення «Дніпро».

Саме на Київському заводі ОКМ розпочався серійний випуск першої в СРСР керувальної машини широкого призначення (КМШП) «Дніпро». За десять років (1965–1975 рр.) випущено 500 машин. Директором заводу тоді був Аполлінарій Федорович Незабитовський, а головним інженером – В’ячеслав Федорович Сергеєв.

Водночас із початком виробництва машин «Дніпро» на заводі був створений відділ впровадження, очолюваний випускником Київського політехнічного інституту Олексієм Олексійовичем Сладковим. Це був колектив справжніх ентузіастів. Своє завдання вони вбачали не лише в тому, щоб задіювати вже наявні технічні та програмні засоби, а й у формулюванні вимог до нових засобів, потрібних для автоматизації реальних об’єктів.

Яскравим прикладом, що характеризує працю колективу заводу того часу, може слугувати робота над темою «Вихор». Було завдання створити систему автоматизації випробувань маршових двигунів космічних апаратів, призначених для польоту на Місяць. Завдання полягало в тому, щоб за короткий проміжок часу (до 300 сек.) зібрати велику кількість інформації з передавачів, встановлених на двигуні, а відтак опрацювати її уже в реальному масштабі часу. За ядро системи обрано керуючу машину широкого призначення «Дніпро», однак для застосування в системі її довелося суттєво модернізувати. До осені 1965 року всі вироби за темою «Вихор» були виготовлені та встановлені в конструкторському бюро головного конструктора космічних систем.

У 1972 році, коли ОКМ став науково-виробничим об’єднанням «Електронмаш», при ньому відкрився Науково-дослідний інститут периферійного устаткування (НДІПУ). Саме НДІПУ під керуванням Станіслава Сергійовича Забари започаткував розроблення та опанування широкої номенклатури зовнішніх приладів: накопичувачів на магнітних дисках та стрічках, алфавітно-цифрових та графічних екранних пультів, друкувальних пристроїв, графопобудувачів, пристроїв введення графічної інформації, пристроїв реєстрації сейсмічної інформації, мультиплексорів даних. Спеціально створено цех точної механіки, випробувальний полігон, а також розширено інструментальний цех.

Колектив «Електронмашу» доклав чималих зусиль для того, щоб виробити ефективну систему вихідного контролю. З цією метою створено проблемно-орієнтований «КОДІАК». Система контролю отримала визнання; її широко застосовували численні організації Радянського Союзу. Упровадження до виробництва комплексу «КОДІАК» дало змогу радикально розв’язати проблему бездефектності блоків елементів, а заразом скоротити цикл налагоджування всіх типів ЕОМ, гарантуючи надійність споживачеві.

Досвід НВО «Електронмаш» показав, що молоді фахівці є найбільшою рушійною силою поступу в галузі новітньої техніки. За 3–5 років стажування вони ставали провідними розробниками, очолювали нові напрями, керували лабораторіями, дільницями, цехами, виявляючи гідний подиву ентузіазм. З-поміж перших працівників заводу, котрі опановували абсолютно нову й незвичну справу – конструювання та виробництво ЕОМ – були: М. С. Галузинський, О. О. Сладков, С. М. Булка, Г. А. Булка, В. С. Калинін, Ю. А. Далюк, С. І. Самарський, А. Ю. Пилипчук, В. А. Бойко, О. І. Чередник. Згодом вони стали керівниками підрозділів і провідними розробниками.

Об’єднання «Електронмаш» поширювало свій досвід, надаючи підтримку багатьом підприємствам України. Безпосередньо його «вихованцями» можна вважати Вінницький «Термінал», Одеський «Електронмаш», Лубенський «Лічмаш», Глухівський завод засобів обчислювальної техніки (ЗОТ), Київське спеціалізоване пусконалагоджувальне управління (КСПНУ), Інститут периферійного устаткування з дослідним заводом, Київський навчально-обчислювальний центр.

На рахунку НВО «Електронмаш» та його колективу чимало здобутків. Це виробництво першої в СРСР керувальної машини на напівпровідникових приладах «Дніпро» (початок виробництва – 1965 р.), а також виготовлення машини для інженерних розрахунків «МИР» (1966 р.), що стала першим кроком на шляху до створення персональних комп’ютерів. Розроблено та налагоджено випуск (протягом нетривалого терміну, з 1968 р.) ЕОМ «Дніпро–2», призначеної для вирішення широкого кола завдань: планово-економічних, інженерних, в сфері керування виробничими процесами та обробці даних. У 1970 році налагоджено випуск перших моделей агрегаторної системи засобів обчислювальної техніки (М 3000), у 1973 р. - завершено розробку та налагоджено випуск керувального обчислювального комплексу М4030. Наступного року розпочався випуск ЕОМ М6000 та М400, а у 1978–89 рр. колектив «Електронмашу» сконструював та започаткував серійне виробництво моделі міжнародної системи малих ЕОМ – СМ ЕОМ.

У 1984 році групу працівників об’єднання нагороджено Державною премією УРСР за розробку автоматизованого комплексу діагностичного контролю складних блоків електронної апаратури  – системи «КОДІАК». У 1988 році на «Електронмаші» завершилося проектування та розпочався випуск перших персональних комп’ютерів «Поиск-1» і «Нивка».

#photodescription9-1

#photodescription9-2

#photodescription9-3#photodescription9-4

#photodescription9-5

#photodescription9-6