Хронологія становлення та розвитку комп'ютеробудування в Україні | Історія ІТ в Україні

Хронологія становлення та розвитку комп'ютеробудування в Україні

EVM_Tree

Біографії:


1914 Висловлено iдею механiзацiї логiчних дiй, що формалiзуються. Побудована «Машина логічного мислення». О.М.Щукарєв. Харкiвський технологiчний iнститут.
1941 Експериментально вiдкритий p-n перехiд, використаний пiзнiше американськими вченими при створеннi транзистора. В.Є.Лашкарьов. АН УРСР.
1948 Обгрунтовано принципи побудови i структура унiверсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) з програмою, що зберiгається в пам'ятi (незалежно вiд американських i англiйських учених). С.О.Лебедєв. АН УРСР.
1951 Розроблена в 1948-1950 р. i прийнята в експлуатацiю Державною комiсiєю в груднi 1951 р.. перша в СРСР та континентальнiй Європi цифрова електронна обчислювальна машина - Мала електронна лiчильна машина «МЭСМ»). С.О.Лебедєв, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара та ін. АН УРСР.
1956 Обгрунтовано принципи побудови, архiтектура i структура матрично-векторного процесора i створена перша в Українi спецiалiзована електронна лiчильна машина "СЭСМ" для розв'язку систем лiнiйних алгебраїчних рiвнянь. С.О.Лебедєв, З.Л.Рабинович. АН УРСР.
1957 Розроблено принципи побудови, структура й архiтектура i створена перша в Українi асинхронна ЕОМ "Киев" з використанням "адресної мови". Б.В.Гнеденко, В.М.Глушков, В.С.Королюк, К.Л.Ющенко, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара, С.Б.Погребинський. АН УРСР (1954-1957).
1961 Створена перша в Україні і в СРСР і прийнята Державною комісією 9 грудня 1961року до серійного випуску напівпровідникова керуюча машина широкого призначення "Дніпро" (1958-1961). За 10 років було випущено більше 500 машин. Використовувалася в багатьох перших піонерських керуючих системах промислового та спеціального призначення, у наукових дослідженнях та ін. В.М.Глушков, Б.М.Малиновський, А.Г.Кухарчук та ін АН УРСР, НВО "Електронмаш". Державна премія України за створення на базі КМШП "Дніпро" системи випробувань ракетних двигунів Б.М.Малиновський і співробітники Дніпропетровського Південного машинобудівного заводу (1977) Розроблено теорiю цифрових автоматiв, яка стала теоретичною основою при проектуваннi ЕОМ. В.М.Глушков. АН УРСР. За монографiю "Синтез цифрових автоматiв" i ряд iнших робiт у цiй галузi В.М.Глушков одержав Ленiнську премiю (1964).
1963 Отримано авторське свiдоцтво на ступiнчасте мiкропрограмне керування. Реалiзовано в машинах сiмейства "МИР". В.М.Глушков. АН УРСР. Iнтерполятор параболiчний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей "Авангард". Головний конструктор Г.О.Михайлов. АН УРСР.
1964 Розроблено принципи побудови, структура та архiтектура, сконструйованi i випущенi першi в СРСР машини для iнженерних розрахункiв "Промiнь" (1964), "МИР1" (1965), "МИР2" (1969), "МИР3" (1972) - провiсникiв майбутнiх персональних ЕОМ. Здiйснено їхнє масове серiйне виробництво. В.М.Глушков, С.Б.Погребинський, А.О.Летичевський, Ю.В.Благовiщенський та iншi. Державна премiя СРСР (1968). АН УРСР, НВО "Електронмаш".
1965Розроблено принципи побудови, створений та випробуваний на промисловiй установцi перший в СРСР цифровий регулятор "Автооператор". Е.Т.Бєлiков. Сіверодонецьке НВО "Iмпульс" .
1966 Запропоновано iдею схемної реалiзацiї мов високого рiвня. Реалiзовано проект ЕОМ "Україна". В.М.Глушков, З.Л.Рабинович, А.О.Стогнiй та iншi. АН УРСР.
1967 Розроблено принципи побудови, структура та архiтектура i створено перший в Українi iнформацiйно-керуючий комплекс "Дніпро-2" для автоматизованих систем керування АСК. Випущено малою серією. В.М.Глушков, А.О.Стогнiй, А.Г.Кухарчук та iншi. АН УРСР, НВО "Електронмаш". Розроблено унiкальнi спецiалiзованi ЕОМ "Киев 67" (1965-1967) та "Киев 70" (1967-1970) для автоматизацiї проектування i виготовлення великих iнтегральних схем (ВIС) за допомогою елiонної технологiї. В.П.Деркач та iншi. АН УРСР, МЕП СРСР.
1968 Розроблені (в НВО "Імпульс") і розпочато випуск великими серіями цифрових засобів промислової системотехніки: сімейства моделей М6000 - М7000 АСВТ-М, яке стало свого часу основою побудови систем керування процесами практично у всіх сферах народного господарства і ряду оборонних галузей СРСР. За десять років серійного виробництва Київський завод обчислювальних керуючих машин, Сіверодонецький приладобудівний і Тбіліський завод керуючих обчислювальних машин випустили більше 18 тисяч комплексів М6000, на їх базі створено понад 15 тисяч систем управління. А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов та ін. Сіверодонецьке НВО "Імпульс". Державна премія РМ УРСР (1979). Розроблені і випускалися промисловістю: сімейство клавішних ЕОМ "Іскра". Премія імені М.Островського (1968). Г.I.Корнiєнко, Б.Г.Мудла, С.С.Забара. АН УРСР. Завод "Счетмаш", Курськ.
1969 Розроблено й освоєно випуск ЕОМ "Каштан" для автоматизованого розкрою матерiалiв згiдно заданого ескiзу. Ю.А.Павленко. НВО "Електронмаш".
1970 Розроблено структуру та архітектуру першого в Радянському Союзі та Європі мікрокалькулятора на 4-х великих інтегральних схемах МОП-ВІС зі ступенем інтеграції до 500 транзисторів на кристалі, організовано його масовий серійний випуск. Великі інтегральні схеми (ВІС) виготовлялися на дослідному заводі НДІ "Мікроприлад". Збірка мікрокалькуляторів проводилася в м.Світловодськ, де знаходився філіал дослідного заводу. С.О.Моральов, Л.Ф.Мараховский. Київське НВО "Кристал".
1971 Розроблено та органiзовано випуск 12 типiв бортових ЕОМ (у тому числi радiацiйно стiйких) для ракетно-космiчних комплексiв стратегiчного призначення. (1967-1989). А.I.Кривоносов, Б.О.Василенко та iншi. Ленiнська премiя, Державна премiя СРСР, Державна премiя УРСР. Харкiвське НВО "Хартрон", Київський радiозавод.
1972 Розроблено та розпочато серiйний випуск спецiалiзованих супернадiйних ЕОМ "Карат" (чотири модифiкацiї) для систем озброєння i керування на надводних та пiдводних, у тому числi атомних суднах Вiйськово-Морського флоту СРСР, а також для розв'язання задач навiгацiї на суднах торгового флоту та атомних криголамiв (понад 60 типiв систем) (1969-1989). В.Н.Плотнiков, В.I.Долгов, Г.Є.Гай та iн. Київський НДI радiоелектронiки, Київський завод "Буревiсник" Створено i випущено малою серiєю контрольно-вимiрювальний комплекс "Барс". Золота медаль виставки в Дрезденi. В.I.Скурiхiн, А.О.Морозов. АН УРСР. Перший випущений малою серiєю в Українi мiнi-комп'ютер "УПО-1" (пристрiй первинної обробки даних у вимiрювальних системах). Б.М.Малиновський, В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко. АН УРСР, Житомирський завод "Измеритель". Пiдготовлено та опублiковано першу в свiтi "Енциклопедiю кiбернетики" українською та росiйською мовами. В.М.Глушков, А.I.Кухтенко, Б.М.Малиновський та iншi. АН УРСР. Державна премія УРСР. Починаючи з 1970-го року було створено і використовувався ряд бортових ЕОМ "Мрiя", "Чайка", "Москва", "Нептун". Г.С.Голодняк, В.Н.Петрунек, Г.Т.Макаров та iн.. АН УРСР, Обороннi підприємства.
1973 Розроблено та освоєно у виробництві потужний керуючий обчислювальний комплекс М4030. (1971-1973). А.Ф.Незабитовський, С.С.Забара та iн. Київське НВО "Електронмаш" Державна премiя УРСР (1976) Магнiтоплiвковий оперативний запам'ятовуючий пристрiй ОЗП. Перший в СРСР. (1024 32 розряднi числа з циклом 1 мкс). О.Д.Бех, Л.Ф.Данько, Б.С.Iлюшин, Є.Г.Кретков, В.М.Корсунський, Б.I.Павлусь, В.Н.Позий, В.I.Плахотний, М.А.Терешин, В.В.Чернецький. АН УРСР.
1974 Вперше в Українi, колишньому СРСР та Європi розпочато масове виробництво великих iнтегральних схем. С.О.Моральов, К.М.Кролевець, В.П.Бєлявський. НВО "Кристал". Розроблено iдеологiю i створено перше в СРСР вiтчизняне сiмейство мiкроЕОМ "Електронiка С5": "С5-01", "С5-11", "С5-21". Мiнiстерство електронної промисловостi СРСР. В.П.Цветов, В.Кузнєцов, А.Ф.Дряпак. АН УРСР. Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.А.Iванов, А.Ф.Кургаєв. Вперше у свiтi запропоновано принципи побудови рекурсивної (не неймановської) ЕОМ. В.М.Глушков, В.А.Мясников, I.Б.Iгнатьев. АН УРСР, АН СРСР.
1975 Перший у СРСР автономний транспортний робот "ТАИР". Являв собою триколiсний самохiдний вiзок, забезпечений системою датчикiв. Рухався в природному середовищi, обходячи перешкоди. Керувався апаратно реалiзованою нейронною мережею (вузли мережi - спецiальнi електроннi схеми, зiбранi на транзисторах; зв'язки мiж вузлами - резистори). М.М.Амосов, В.М.Белов, Е.М.Куссуль. АН УРСР
1976 Розроблена разом iз НДР i випускалася промисловiстю НДР спецiалiзована ЕОМ "Нева" для цифрових систем зв'язку. А.Г.Кухарчук. АН УРСР. "Роботрон", НДР. Створено i випущена малою серiєю мiнi ЕОМ "М 180" - "Сокол" для автоматизацiї лабораторних експериментiв. Використовувалася в АН УРСР та iнших органiзацiях (1973-1976). Премiя iменi М.Островського. Л.Б.Малиновський, В.С.Каленчук, Н.I.Алишов, Ю.С.Яковлев та iн. АН УРСР. Мiнi ЕОМ "СОУ-1". В.П.Денисенко, С.Д.Погорелий ВО iм. С.П.Корольова, Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, Ю.С.Яковлев АН УРСР. Срiбна медаль ВДНГ СРСР. Перший в Українi сигнальний процесор для обробки цифрових сигналiв. М.В.Семотюк. АН УРСР. На зміну комп'ютерам М6000-М7000 в Сіверодонецькому НВО "Імпульс" були створені комп'ютери серії СМ ЕОМ (12 типів). А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов та ін. Державна премія РМ УРСР (1979). Розроблено i випускалися спеціалізовані ЕОМ "Цикл" для контролю виготовлення лопаток газотурбiнних двигунiв, Г.I.Корнiєнко, Ю.Т.Митулинський та iн. Державна премiя СРСР (1976).
1977 Розроблено комплекс систем проектування ЕОМ. Використаний в ряді організацій СРСР. (1975-1977). В.М.Глушков, Ю.В.Капiтонова та ін АН УРСР, Міністерство радіопромисловості СРСР. Державна премія СРСР (1977). Мiнi ЕОМ "Процесор". О.В.Палагiн, АН УРСР. В.П.Денисенко, С.Д.Погорелий. ВО iм. С.П.Корольова.
1978 Система технiчних засобiв "Сектор" для сполучення ЕОМ з об'єктами. В.Б.Реутов. АН УРСР.
1979 Мiкрокомп'ютер "УВС-01". А.В.Кобилинський, О.В.Палагiн, С.Д.Погорелий ВТО "Кристал", АН УРСР, ВО iм. С.П.Корольова. Розроблено i випускався алфавiтно-цифровий графiчний термiнал "Символ" з цифровим накопичувачем на стандартнiй касетi. Л.Б.Малиновський, I.М.Сметанiн, А.I.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Черкаський завод телеграфної апаратури.
1980 Створено та випускався великою серiєю перший в Українi комплекс мiкропроцесорних засобiв "Нейрон" та засобiв налагодження до них "СО-01" - "СО-04". Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.I.Сигалов, С.Д.Погорелий, А.I.Слободянюк та iн.. АН УРСР, Мiнiстерство промисловостi та засобiв зв'язку СРСР. Премiя Ради Мiнiстрiв СРСР. О.В.Палагiн, С.Д.Погорелий та ін. (1984).
Створені та розпочато випуск суперпотужних багатопроцесорних комплексів ПС 2000, потім ПС 2100 (1,5 млрд.опер./сек) і ПС 3000 (3млрд.опер./сек) на перебудовуваних структурах (АСОТ-ПС) для систем геофізичної розвідки корисних копалин і ряду унікальних систем військового призначення. З 1981 по 1989 р. в НВО "Імпульс" було вироблено 150 комплексів ПС 2000. А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов та ін Сіверодонецьке НВО "Імпульс" (1965-1980). Державна премія РМ УРСР (1979).
1981 Освоєння серiйного випуску обчислювальних комплексiв "СМ3" та "СМ4" системи малих ЕОМ. А.Ф.Незабитовський, В.А.Афанасьєв, С.С.Забара. Державна премiя СРСР. НВО "Електронмаш" (1981).
1984 Розроблено принципи побудови i створений супершвидкодiючий обчислювальний комплекс "Зірка" для виявлення пiдводних човнiв. О.М.Алещенко, В.Ю.Лапiй, В.В.Крамской. Київський НДI "Гiдроприлад". Державна премiя СРСР Ю.В.Бурау, О.М.Алещенко та iн. (1988). Розроблено i випускалися промисловiстю унiкальнi бортовi спецiалiзованi ЕОМ "МИГ1", "МИГ11", "МИГ12", "МИГ13" для систем керування космiчними апаратами без попереднього розрахунку траєкторiї. АН УРСР. Пiдприємства Мiнiстерства оборони СРСР. Державна премiя СРСР. Г.С.Голодняк, В.Н.Петрунек (1984).
1986 Сумiсний ряд персональних мiкропроцесорних комп'ютерiв: "ЕС 1840", "ЕС 1841", "ЕС 1842". Для використання в автономному режимi в локальних i глобальних мережах при розв'язаннi широкого кола науково-технiчних, економiчних, спецiальних задач, задач керування та дiловодства. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, Б.В.Новiков АН УРСР, НДIКОМ i МВО ОТ м. Мiнськ. Багатосерiйне виробництво на ВО ОТ м. Мiнськ. ЕОМ "Дельта" - спецiалiзований обчислювальний комплекс для збору й обробки телеметричної iнформацiї i керування аерокосмiчними експериментами. Використовувався для обробки даних, знятих з комети Галлея, а також для обробки даних про розповзання радiонуклiдiв пiсля аварiї на АЕС у Чорнобилi. АН УРСР. М.I.Дiанов, В.I.Дiанов.
1986 Процесор реального часу ПРВ. Використаний при створеннi 4-х систем цифрового керування газонапуском, положенням i параметрами плазми в термоядерних установках типу ТОКОМАК: НДIЕФА, м.Ленiнград; ФТI АН СРСР, м.Харкiв та м.Сухумi; IАЕ, м.Москва, а також Харкiвським ФТI при виконаннi двох мiжнародних проектiв по створенню експериментального термоядерного реактора (ITER). В.Ф.Губарєв, В.П.Боюн. АН УРСР.
1987 Розроблено та випускалися промисловiстю сiмейство спецiалiзованих ЕОМ для передшвартових та передполiтних випробувань екранопланiв, морських суден, кораблiв на пiдводних крилах, для комплексних граничних морехiдних випробувань кораблiв Вiйськово-Морського флоту, для контролю та дiагностики лiтальних апаратiв. Державна премiя України. Б.Г.Мудла, В.I.Дiанов, М.I.Дiанов, В.Ф.Бердников, А.I.Канiвець, О.М.Шалейко. АН УРСР. Пiдприємства Мiнiстерства оборони. Спроектовано, створено та випускалися малими серiями суперпродуктивнi, якi не мали аналогiв в СРСР та за кордоном макроконвеєрнi комплекси "ЕС-2701" i "ЕС-1766". Максимальна кiлькiсть процесорiв 256. Максимальна продуктивнiсть 500 млн.опер./сек. В.М.Глушков, В.С.Михалевич, С.Б.Погребинський, А.О.Летичевський, Ю.В.Капiтонова, I.М.Молчанов та iншi. АН УРСР. "МИНРАДИОПРОМ" СРСР.
1988 Комплекс модулiв професiйної орiєнтацiї (10 типiв) для персональних комп'ютерiв сiмейства ЄС. Модулi являють собою функцiонально i конструктивно закiнченi вироби з засобами програмної пiдтримки. Встановлюються в плати базового блоку або в блок розширення. Використовуються для зв'язку персонального комп'ютера з об'єктом, iз приладовим iнтерфейсом при побудовi систем автоматизацiї наукових дослiджень i систем керування рiзними технологiчними процесами. Ю.С.Яковлев, Н.В.Нестеренко, В.М.Єгипко, В.О.Романов, В.Н.Коробейников, Б.В.Новiков АН УРСР. В.Я.Пихтiн, М.Є.Неменман та iн. НДIКОМ м.Мiнськ. Випуск великими партiями на ВО ОТ м.Мiнськ. Кольоровий алфавiтно-цифровий i графiчний термiнал "Парус" з накопичувачем на магнiтнiй стрiчцi. Л.Б.Малиновський, I.М.Сметанiн, А.I.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Випускався Київським радiозаводом за назвою "ТВТ-3".
1989 Перший у СРСР нейрокомп'ютер на основi iдеологiї ансамблевих стохастичних нейромереж. Е.М.Куссуль. АН УРСР
1990 Наднадійні програмно-технічні комплекси для особливо важливих об'єктів, систем керування атомними електростанціями. АТ "Імпульс". Сiмейство сумiсних побутових персональних комп'ютерiв: "МК88.01" - "МК88.06". Для розв'язання задач малої i середньої складностi в побутi, у сферi освiти, у дiловiй сферi, органiзацiї дозвiлля та iнших сфер повсякденної дiяльностi, а також для застосування в професiйних сферах дiяльностi. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, С.В.Бондар, АН України. В.Я.Пихтiн, ВО ОТ м.Мiнськ, ОКБ "Квант", м.Мiнськ. Багатосерiйне виробництво на ВО ОТ, м.Мiнськ.
1997 Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В.М.Глушкову медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом: "В.М.Глушков 1923-1982. За заснування першого в СРСР Iнституту кiбернетики, створення теорiї цифрових автоматiв i роботи в галузi макроконвеєрних архiтектур обчислювальних систем" (1997). Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В.М.Глушкову медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом: "В.М.Глушков 1923-1982. За заснування першого в СРСР Iнституту кiбернетики, створення теорiї цифрових автоматiв i роботи в галузi макроконвеєрних архiтектур обчислювальних систем" (1997).
2005-2012 Кластерний суперкомп'ютер СКIТ. I.В.Сергiєнко, В.М.Коваль (2005). Суперкомп'ютер СКIТ-4. I.В.Сергiєнко, А.Л.Головинський (2012). Сумарна продуктивнiсть понад 10 ТФлопс (понад десять трильйонiв операцiй за секунду). СКIТ-4 удвiчi потужнiший за СКIТ-3, при цьому менший за розмiрами та має значно менше енергоспоживання – 15 кВт проти 60 кВт для СКIТ-3. Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України.
2012 Бізнес-лінійка комп'ютерної техніки Q-series, Офіс-інтегратори "Рось", дата-центри "Октава". Компанія "Системні мобільні технології". М.В.Котюк, О.Й.Сосіс та ін Київ.
Підготовлено Малиновським Борисом Миколайовичем, 2012